Може, байка, може, небилиця.
Буду рада, як комусь згодиться.
Виліз з лялечки цитринець,
Сів на вимитий гостинець,
Крила в сторони розвів,
Очі гордо вгору звів
І промовив: «Я король.
В мене надважлива роль –
Замок в лузі збудувати,
Ріки приватизувати,
Всі сади й ліси гектарні,
Лад змінити планетарний –
Рік зробити цільним літом,
Щоб трава росла зі цвітом
І не падали дощі
На дерева і кущі.
Сірий вовк, руда лисиця,
Лев, ревун-ведмідь, куниця,
Круки, лосі та верблюди
Рознесли цю вість повсюди.
Ті, хто вчув, ураз злякались,
В нори, гнізда поховались,
Стали думать:
- Що ж це буде,
Як король у ліс прибуде,
В гай, у луг вкрадеться стиха?
Чи не вчинить він нам лиха?
Лиш синиця не дрижала –
У гнізді собі лежала,
Бо на грип вона хворіла,
Тіло чаєм з липи гріла,
І не чула те синиця,
Що король новий з’явився.
А як видужала птиця,
Захотіла поживиться,
Полетіла до гостинця,
Та й уздріла там цитринця.
На метелика напала,
В дзьоб пихатого запхала.
І не кліпнув – проковтнула.
Всі полегшено зітхнули…
Пояснення.
Цитринець – один із видів метелика, інша назва – лимонниця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787857
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)