Пролог

Пролог

Із  темряви  віків  забутих  часом
Тут  завжди  панував  один  хаос...
Імперії  величні  сіють  разом
Тепер  розруху,  миру  рветься  трос.

Амбіції  і  зради!  Тронні  зали
Ховають  таємниці  у  собі,
Не  обернешся,  вже  летять  кинджали,
Холодним  жалом  прилітає  в  бік.

А  влада  –  найжагучіша  принада!
Могутністю  окрилює  людей...
Хоча  не  довговічна  ця  лампада.
І  згасне  враз  довершений  трофей!..

Та  ворог  йде!  Затьмарило  правління.
Всі  королівства  позабули  це...
Немає  у  народів  розуміння...
Пізніше  ви  дізнаєтеся  все...

©  Володимир  Верста

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787814
Рубрика: Поема
дата надходження 17.04.2018
автор: Володимир Верста