З днем народження, Оленко!
Підставляй свою щоку.
Дай поцьомаю, рідненька,
І байдуже у яку.
Мов по сонячній алеї,
У весняний світлий час,
Ти з поважним ювілеєм
Перейшла у "старший" клас.
І з задертим носом, каюсь,
Мов незвідана планета,
Височезно так піднялась,
Що й не видно без лорнета.
І твоя поважна постать
Діє прикладом для всіх:
Кого критикою вгостить
Й відведе тілесний гріх.
Кого тихо приголубить
Й пожаліє, мов маля...
Колектив тебе весь любить
І, мов гривню, вихваля.
Тож з висот своїх небесних,
Де Тебе вже не дістать,
Бережи своїх підлеглих
І не дай їм заблукать!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787813
Рубрика: Присвячення
дата надходження 17.04.2018
автор: Леонід Федорів