Сіяє сонце, як колись…

*  *  *
Сіяє  сонце,  як  колись,
Встає  і  спати  так  лягає.
Може  й  шляхи  переплелись,
А  може  просто  так  гадаю.

Хто-зна,  яким  цей  стане  світ
І  ми,  що  в  ньому  загубились.
Чи  до  зірок  одним  політ,
А  іншим  тим,  що  приземлились,

Шукати  щастя  на  Землі,
На  тій  одній  єдиній  в  світі.
Де  відлітають  журавлі
І  сонце  гріє  у  зеніті.

Милує  око  зелень  трав
І  хвиля  моря  б’є  у  скали,
Хіба  хтось  краще  відшукав,
Ми  лиш  би  це  пришанували.

Сіяє  сонце,  як  колись,
Легка  хмаринка  пролетіла.
Може  й  шляхи  переплелись,
Але  чи  так,  як  ми  хотіли.

30.05.2005  (Михайло  Чир)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787802
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2018
автор: Михайло Чир