Спонтанне…

Без  тебе  так  холодно-холодно,
неначе  знову  зима.
По  колу  все  ходимо-ходимо...
Не  хочу  більше  сама
іти  по  стежині  над  прірвою!
А  хочу  навзнак  в  траву
з  тобою.  І  в  серці  із  вірою.
А  в  небо  безкрає  журбу,
усю,  що  роками  тримали  ми  -
нехай  собі  швидше  летить!
...Ти,  квіти  -  волошки  між  травами
та  неба  безмежна  блакить...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787741
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2018
автор: Юлія Сніжна