Знаю…

Знаю,  маєш  зі  мною  клопіт,
Що  ж  бо  я,  божевільна,  вдію...
Погляд  твій,  як  легенький  дотик,
Ледь  штовхнув  у  безодню  мрії...

Знову  змушена  рятуватись,
І  чіплятись  за  розуму  брили...
Вкотре  щастя  тобі  бажати...
А  для  себе  просити  сили...

Ти  простягнеш,  я  знаю,  руку,
Щоб  підняти  мене  на  вершину...
Та  чи  зборю  я  власну  муку,
Полюблю  в  тобі  просто  людину?..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787726
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2018
автор: Далека Зірка