Свій світ поділила на до і все після тебе.
Минула зима. Обійми гріють. Гарячі.
Так склалось життя. І пташкою в твоїм небі
Лечу як до сонця Ікар, хоч сліпа, незряча.
Шматочки себе збираю, ліплю докупи.
Боляче. Гояться рани. Рубці ще ниють.
Зм'якла як віск, коли твої зімкнулись руки
Десь за спиною. А жити без них не вмію.
Не можу вже. День за днем в календарику креслю.
Грішна кохання мить і сни у неволі.
Як я чекала тебе, моя пізня весно!
Як я чекала, а ти... Обминула долю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787715
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2018
автор: Поцілована Сонцем