Не мовчи. Ти тільки не мовчи.
Багато так почути треба.
Вкритись краєчком твого неба.
Любові щирості навчи.
Не закривай очей. Не спи.
Не відбирай своїх плечей. У моєї руки.
І руки не відбирай. Впусти.
Мене туди - у твої сни.
Слухай. Якщо ти знову кудись не біжиш,
Музику цієї весни. Яку я написав для тебе.
Вся у квітах, у небо, дивуючись, лежиш,
У цього неба саме в тобі велика потреба.
Утікай. Ті чорні хмари прийшли за тобою.
Їм ніхто не потрібен. Тільки ти.
Ти вкрала їх дощ. Бо ти їх заслонила собою.
Не біжи по землі. Краще лети …
Утікай туди, де справжні дощі.
Де справжнє сонце. Не потрібні ключі
До найближчого серця.
Утікай, бо тут усі чужі ...
Втекла. І повернулася знову.
І кажеш: а там немає твого плеча.
А там немає твоєї руки.
Все інше там, звичайно, чудово ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787706
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2018
автор: Дружня рука