Розкрила нічка темно - синю парасолю
З сріблястими мінливими зірками.
На землю вкритою вечірньою росою
Ступила тихо босими ногами.
Іде наче пливе, трави не заминає.
Легеньким шлейфом вітерцем підбитим
Жита схвильовані у полі колихає.
Хай відпочинуть колосом налитим.
І тільки коні-стрибунці в траві цвіркочуть.
Стараються щосили не змовкають.
На пару з соловейком спатоньки не хочуть.
Закоханих додому не пуска́ють.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787696
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.04.2018
автор: