Високих матерій я й не шукав…

*  *  *
Високих  матерій  я  й  не  шукав,
Чи  сам  не  хотів,  рахував  недоречним.
І  все,  що  пишу  чи  колись  написав
Простіше  й  не  треба  шукати,  до  речі.

Легкої  дороги  собі  не  стелив
І  в  хащах  глухих  я  також  не  блукав.
Я  з  книги  життя  лиш  сторінку  відкрив
І  все  пережите  там  потрохи  читав.

Кожен  пише  своє  і  читає,  як  вміє.
Чи,  як  хочеться  нам,  чи,  як  доля  злукавить.
Щоб  в  житті  не  було,  та  завжди  є  надія,
Час,  мов  лікар,  тобі  сам  діагноз  поставить.

Чи  по  правді  прожив,  чи  блукав  у  брехні,
Щире  серце  чи  камінь  за  душею  тримав.
Хтось  розсудить  колись,  та  здається  мені,
Що  це  буде  не  той,  хто  на  це  право  мав.

Може  це  не  комусь,  може  це  лиш  для  себе,
Ті  із  серця  слова  у  рядочки  складаю.
Може  й  щось  і  не  так,  якби  би  було  це  треба,
Я  лиш  пробую  все,  своє  я  тут  шукаю.

23.10.2005  (Михайло  Чир)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787691
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2018
автор: Михайло Чир