Помарніла нічка, засрібливсь світанок,
У тумані зорі, вишиванці ранок,
На берізці пташка, сонечко стрічає,
По травичці роси, вітер колисає.
ЗО, так пахне весна й пісні задушевні,
Я охоче почую, ніжні, любовні,
У гнізді вмостилась, пташка полохливо,
Вже й сміється сонцю, в лісі гамірливо.
Витанцьовують промені, аж зі сходу,
Яке ж щастя, таку люблю я природу,
Одяглась, черешня, в зелену хустинку,
Богу дякую, за земельку в барвінку.
За новЕ джерело, цілющу водичку,
За сріблясті ріки та й чисту криничку,
Є цей світ, казковий! Я в його полоні,
Тут життя і радість, щастячко в долоні!
02. 04.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2018
автор: Ніна Незламна