Хоч я не ювелір, не музикант…

Хоч  я  не  ювелір,  не  музикант,
Але  мені  відома  істина  одна:
Кохання  -  то  найкращий  діамант,
Соната  щастя  й  радості  струна.

Багатства  всіх  країн  з  ним  поруч  -  наче  мізер,
Немов  пісок  Сахари  перед  склянкою  води...
Кохання  шле  нам  життєдайний  щастя  вітер,
Багатство  ж  здатне  лиш  життя  підсолодить.

У  світі  цім  ми  бачим  зла  багато.
Жорстокість,  війни,  влада  -  ось  породження  його.
Любов  й  кохання  ж  -  то  єдиная  відрада,
Бо  з  ним  ми  з  Богом  сіємо  добро.

Ми  часто  ставимо  собі  примарні  цілі,
Б'ємось  задля  ілюзій  і  шукаєм  нагород,
Та  забуваєм,  що  гармонію  в  житті  дає  лише  кохання,
Любов  до  ближнього  ж  єднає  нас  в  один  народ!

                                                                 7  липня  2008  р.
                                                                 с.  Мізяківські  Хутори
                                                                 Вінницької  обл.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787445
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.04.2018
автор: Сергій Ткач