Віконні шиби притягують спеку,
Пекучу, наче тільки з жаровні.
А денисько палає уповні,
Зовсім не втративши знущання смаку.
Місто втомилось. Доріжками мляво
Ледь шкандибає — нога за ногою.
Вдіять нічого не може з собою,
Навіть природа принишкла, зів’яла.
Стрибають живучі лише водограї,
Осідлані сонця довгими мітками,
І воркують голуби із голубками —
Якраз на майдан залетіли із гаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787359
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.04.2018
автор: Valentyna_S