Посадила маме первоцветы...
Чтоб душа увидела Весну.
Лишь с молитвой шлю родной приветы...
- Небо для объятий разорву!..
Нет тепла... Озябла... Как-то сыро...
Отблески зимы еще видны.
- Холодно без мамы в этом мире!..
Нежностью согреют... только сны.
Тишина на кладбище давила...
- Боль свою я здесь не утолю.
Уходить от мамы нету силы...
Прошепчу, как я ее люблю.
12.04.2018 г.
Фото из инета.
На цвинтарі...
(переклад)
Посадила мамі первоцвіти...
Щоб душа побачила Весну.
Лиш з молитвою я шлю привіти...
- Небо для обіймів розірву!..
Серденько ознобом оповите...
Заливається дощем рясним...
- Холодно без мами в цьому світі!..
Ніжністю зігріють... тільки сни.
Тиша груди клешнями здавила...
В муках долю болем застелю...
- Покидаю я матусю... через силу!
Шепочу рідненькій, як люблю...
12.04.2018 р.
Фото з інету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787124
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2018
автор: Любов Вишневецька