На Пасху, 1

               Світлий  Тиждень

Погода  —  корабельная!
І  я  прийшов  —  щоб  парусами
ворушити!  —
людей,  які  живуть,  жили  
і  будуть  жити!
біло-пастельнії!!
                                 Як  вишні  зранку
в  квіті  
уздовж  жита!!

Це  просто  неможливо:
напнуті  —
жильні  —
пориваються  злетіти!

Білопастельне  —  все
так  і  пантруй
що  к  Богу  
вознесе!!

І  тим  прийшов  я
щоб  любов’ю  дорожити  —
які  жили!  живуть!
і  вічно  будуть  жити!..
Нехай  воскресне  Бог!

Щоб  грудочку  землі
з  любов’ю  розім’ять
оці  у  біло-чорнім  і  стоять...

лелеками
любов’ю  й  возлетять...
Погода  корабельная!
Серця  дзвенять!!

28.04.2014

                               Дерева

                                                                             Тобі,  Ісусе

Дерева  одягли  білі  штанці
В  останній-і-передостанній  тиждень  Посту
І  одірвались
так  від  чорноти
Так  пориваються  іти  —
матросять  в  гості!
матросять  —  і  оці,  й  оті,  
                         і  —  в  гості...

Адже  тому  
і  закладаються
згори  —  зв’язки...
Більш  гірне  чує...
Один  в  одного  не  просять
оті  шнурки...
розв’язують  і
переносять:
що  був  такий
на  землях
Чоловік

І  терпнуть...
Шерехкають  загорожі!
І  висохло  схитнувся  вік:
То  більше  вже
Син  Божий!!

І  прокидається,  що  в  серці,  чоловік...

А  добре
нам  удвох
Ти  —  Бог!

5.04.2014

*      *      *

                                                                 «Над  праведником  сходить  сонце,  
                                                                   над  щирим  серцем  –  радість.»
                                                                                                             (Пс.  97,  11-12).

О  Божа  правдо,
ти  далась  гукнутись...
О  Божа  совісте!!!  далася  –
чути!
О  Всемогутній!!!  –
в  Тобі  й  вся  могутність  –
нехай  живуть  серця!!
комусь  сподобалась  мова  ось  ця
чи  коні  в  лузі...

живуть  в  твердих  горішках  
                                                                               друзі
інколи  ковзають  й  по  злітній  
                                             смузі
в  натузі,  –

о  Сонце!  Син  воскреслий  
                                                       у  Отця!!!
Сину  Всевишнього,
коли  дібравсь  крайця!  –
тож  і  сколупують  серця
                                                                       у  музі?..
то  що  я  можу  в  славу  Божу??  –
що  можу?
                                   дитинним  серцем
тверда  віра!  й  в  славі  Божій!
любов  хай
чує  кожен...
нарешті  вже  любов  –
вже  чує  кожен!!

8.04.2018,  Великдень


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787119
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.04.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович