ковтаю життя як повінь
іду по пустих бульварах
ліхтар мені сонце вечірнє
і світить він ніби востаннє.
мої перештопані кєди
вбирають дороги як пам'ять.
танцює асфальтове місто -
круговерть мигтінь:
немов п'яний кажан кружляє
журбою напоєна тінь.
морозиво в хворе горло
кола в жестяній бляшанці
і вітер свистить у волоссі
поки оббиті пальці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787059
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 11.04.2018
автор: liz