О, лютий кате, є ще час
Затримати фатальне горе,
Ще місяць в небі не загас.
Ще ріки знають хід у море.
Не витягай вогонь з кишень,
Знайди шматочок глузду в стопі.
Раз плюнути – спалити день,
Перетворити землю в попіл,
Спинити людству видих-вдих,
Наповнить трутою грядуще.
На плечиках добра худих
І так ледь держиться все суще.
Отямся, кате, поки ще
Час не відчув смертельну втому,
Ґрунти напоєні дощем
І годить киснем ліс живому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787038
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.04.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)