Облітає цвіт вишень до-долу,
Застеляючи стежку в саду.
Я до тебе спішу на розмову,
Я на зустріч з тобою спішу.
І мені не кажи, що не любиш,
Про розлуку мені не кажи,
У очах твоїх бачу я смуток
І твій голос зрадливо дрижить.
ПРИСПІВ;
Добре знаю - мене ти кохаєш,
Добре знаю, що любиш мене.
Хай вишневий цвіт облітає,
А кохання ще довго цвіте.
Облітає додолу цвіт з вишень,
Як сніжинка, спинивсь на долоні.
І не стане любов колишня-
Перетвориться в вишні червоні.
Йдем з тобою по білому цвіту,
Білим килимом встелена доля.
І повір, що не гріх любити,
А кохання - це й є Божа воля.
ПРИСПІВ.
Вже осипавсь цвіт вишень до долу,
Вітер в вітах неначе затих,
Він підслухав всю нашу розмову
Й постелив нам до щастя рушник.
І хай стежечка вкрилася цвітом,
І хай втратила вишня красу,
Ми з тобою милуємось літом,
Зберігаючи в серці весну.
10. 04 18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786854
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2018
автор: іванесса