Щось із бабою зробилось:
Чи то так, чи здуру,
Почала вона вивчати
Китайську культуру.
Ото цілий день товчеться,
По книжці мудрує,
Усі речі розставляє
Тільки по Фен-шую.
І для діда одягнутись
Стало ціле горе:
Зранку - шафа у кімнаті,
А вдень - в коридорі.
Тут штани свої поклав
(Стілець біля ліжка)
Та під вечір - нема штанів,
Є з фікусом діжка!
Вночі діда притиснуло
(Є така потреба),
Баба міцно вже заснула,
Дід йде куди треба.
За щось раптом зачепився
(А це було крісло)
Так упав, мало не вбився,
Щось у спину влізло…
І в старого тут не склалось
Щодо етикету,
Бо не було вже потреби
Йти до туалету…
То на голову упаде
Зеркало з полиці
То на кактуса він сяде -
Баба б’є по пиці,
Отак дід помучивсь з місяць,
Пішов у розвідку
І його (він ще нічого!)
Прийняла сусідка.
А покинута бабера
Вже майже не чує,
Сама в хаті шкандибає,
Зате ж по Фен-шую!
А старий біля сусідки
Прекрасно ночує,
Накінець-то він позбувся
Клятого Фен-шуя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786667
Рубрика: Гумореска
дата надходження 09.04.2018
автор: Катерина Собова