Заглядало у люстерко,
Вихвалялось порося.
- П'ятачок в мене кругленький,
Карі очі, ой краса!
Бігало все чепурилось,
Заглядало знову й знов.
То задком воно мостилось,
Мало хвостика крючком.
-Бач копитця в мене білі,
Щічки розовенькі.
Ще й пухкеньке я у тілі,
Вушка коротенькі.
Сонечко десь заховалось,
Буря піднялася.
Вдень неначе вніч здавалось,
Злива почалася.
Вітер хмари розігнав,
Сонечко з'явилось.
Вибігає порося,
В багнюці лишилось.
Метушилось, веселилось,
Де поділася краса?
І люстерко загубилось,
Порося є порося.
Байка нас чомусь повчає,
Так буває між свиньми.
Нехай кожен пам'ятає,
Залишаймося людьми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786527
Рубрика: Байка
дата надходження 08.04.2018
автор: Валентина Ярошенко