[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eJa97LRTatw[/youtube]
У веснянім гаю пив березовий сік
Синьооку красуню усю ніч цілував
І втрачав від бажання часу плинного лік,
Але справжнє кохання і щастя не знав
І носило мене, як осінній листок
Не цінив те що мав, загубив все що міг,
Я гадав, що життя - наче в потяг квиток,
Та незвіданий шлях, пил далеких доріг
Дим моїх цигарок плив неначе туман,
Слав прокляття красі, дарував яку світ,
Аж допоки не вщух малярійний дурман
Від вина і повій близ бразильських боліт
Як закреслити все щоб спочатку почати,
Чути знову в гаю рідний серцю наспів,
Та навряд чи впізнає мене моя мати
Одного із пропащих, заблукавших синів ...
У веснянім гаю пив березовий сік,
Синьооку красуню усю ніч цілував
І втрачав від бажання часу плинного лік,
Та про справжнє кохання і гадки не мав ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786376
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2018
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)