А варто оглянутись і на себе глянуть.

Як  часто  люди  судять  про  чужі  гріхи
приносять  зло  в  своїх  ділах  іншим
хіба  ми  всі    є  небезгрішні?  ні?
І  не  для  миру  створені  Всевишнім?  

На  свої  недостатки  гляньте,  поверніться.
Не  рийтесь  в  білизні  чужій  дарма.
Не  народився  іще  той,  що  без  гріха,
Що  може  кинуть  камінь  в  інших.

Свій,  під  носом,  гріх  не  помічаючи  
Чужий,  за  те  ви  бачите  здалля,
Рахуєте  лише  помилки  інших,
Лукаво  в  їхніх  долях  ковиряючи.

А  варто  оглянутися  -  на  себе  глянуть.
І  бути  чуть  добрішим  до  когось.
Від  зависті  тієї,  що  у  душі  є  вашій,
Ви  щастя  не  побудуєте  свого.

Руслана  Ліщинська-Солецька
6  квітня  2018.
ruslana679@gmail.com
***********************************
     А  стоит  оглянутся,  на  себя  глянуть.

Как  часто  люди,  чей-то  осуждая  грех,
Другим  приносят  вред  в  своих  деяниях.  
Разве,  все  мы  не  безгрешны?  Нет?
Разве,  не  для  мира  создан  человек?

Оглянитесь,  посмотрите  на  свои  изьяны.
Не  ковыряйтесь  вы  в  чужом  белье,
Нерожден  еще  тот  человек  на  земле,
Что  без  греха  бросает  у  другого  камень.

Свои  грехи  под  носом  у  себя  не  замечая,
Чужие  видете  -  там,  где-то,  вдалеке.
Щитаете  ошибки  других  людей,  
И  ковыряетесь  в  судьбах  ихних,  осуждая.

А  стоит  оглянутся  на  свои  ненастья
И  быть  чуть-чуть  добрее  друг  к  другу.
От  зависти,  той,  что  в  душах  ваших,
Вы  своего  не  сможете  построить  счастья.

Руслана  Ліщинська-Солецька
6  апреля  2018.
ruslana679@gmail.com
**************************************

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786351
Рубрика: Лирика
дата надходження 06.04.2018
автор: Руслана Ліщинська-Солецька