Весна засипала теплом,
Зелом-травою,
Тож лізе крокус напролом
З землі на волю.
Голівку чемно підійма,
Вітає небо,
Весняне сонце обійма,
Бо є потреба.
Торкнулось ніжних пелюсток
Тай засміялось.
Розправив зморщечки листок –
Все забуяло.
Комаха нюхала той цвіт
Тай закохалась,
Крокус послав їй свій привіт –
Вона й зосталась.
Адже в кохання і весни
Чарівна сила –
Із ночі зробить день ясний
І небо синє!..
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786298
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2018
автор: Ганна Верес