Так стало холодно в мережі Інтернету

Так  стало  холодно  в  мережі  Інтернету,
Не  пишеш  зовсім  ти  мені  самій…
Немов,  рядки  із  давнього  сонету,
Бувай…  прощай…з  трьох  крапок  зрозумій…
А  може  просто  видалить  анкету?
(Ніхто  і  не  помітить  в  чому  річ…)
І  жить  реально…..  ради  етикету  
З    буденністю  лишитись  віч  на  віч…
Я  –  тільки  профіль,  фотки  різних  років,
Де  в  зморщечках  ховалося  життя,
Я  вірила,  що  віднайду  кохання,
Та  кому  треба  мої  справжні  почуття?
Не  тіло  -  я…  для  втіхи  і  розваги,
Ще  у  мені  захована  душа…
Якби,  ви  більше  мали  всі  поваги,
 І  розуміли  справжні  почуття…
Я,  просто,  вже    втомилася  чекати,
Щоденно,  мовчки,  я  вмикаю  сайт
Нові  історії,  обличчя,    жарти
Провайдер  інший  додає  ще  мегабайт.
А  що  чекать,  як  мрія  –  не  здійсненна?
А  що  писать?    Як  гріш  -  словам  ціна,
Розчарувалась….  Що  в  реалі,  що  на  сайті,
Я  завжди  залишаюся  сама.
                                                                                                                                           2009  рік

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.04.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч