блазні чавлять скорботні сльози,
грають завчені дивні ролі_
не вгадати ліміти дози,
не зламати брехні паролі...
не втекти бо за темні межі
лабіринту з пласких екранів,
по периметрах, в чорних вежах,
вже скрегоче іржа капканів...
десь регочуть забуті мертві,
десь скавчить цифрова молитва,
від поклонів лобів обдертих
не соромляться посполиті...
вийти з гри чи до скону вити
сепаруючи чорне й біле_
з неба сипляться штучні квіти,
вигорає спороховіле...
хитра муза не вжалить серце,
загартоване спіхом в горнах_
попри опір стрекочуть герци,
слів полову труть в попіл жорна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786153
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.04.2018
автор: Ки Ба 1