Одна з перших істин…

[i].  Зима  обернеться  весною  -  
Десь  на  наступний  місяць  й  другий  рік...  
Чи  ти,  залишишся  зі  мною?  -  
На  мить  спинивши  дат,  зворотний  лік...  

Чи  підеш  десь,  у  невідоме?  -  
Повз  всі  мрії,  шляхом  спалених  мостів...  
Хто-зна...  Та  лиш,  слова  й  судоми  -  
Знов,  до  мене  ллються,  в  сповіді  вітрів...  

Їм  теж  болить,  самотня  тиша,  
І  в  мовчанні,  вкотре  чути  галас  слів...  
Лише  щораз,  стає  складніше  -  
Карбувати  в  пам'яті,  уламки  днів...  

І  тільки  час,  знов  лічить  відстань,  
Ділить,  множить  й  наостанок  додає...  
Та  ти,  забула  одну  з  істин  -  
Що  із  часом,  кожен  й  завжди  програє.[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785856
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.04.2018
автор: Валерій Кець