Моє Пудкарпаття
Каждому з нас йся тема знакома
Ніґде ниє нам так добре гі дома
Ніґде ниє на души так спокойно
Тиха жизнь без біды і без войны
Мы маєме благодатный свуй край
Пудкарпаття вто наш земный рай
Нам подарена сятым Богом земня
Пудкарпатська Русь юй імня
Пудкарпаття є рудный край муй
Туй я ся родив і вырус я туй
Туйкы я зробив первый свуй шаг
А типир прославляю го у віршах
Дав нам Бог свуй русинськый язык
Я з самого дєтства ід ньому привык
Бо так говорили наші няньі і діды
І я буду говорити так як они тогды
Маєме мы горы і долы і воды
Файно туй є за любої погоды
Туй хоче ся жити до самої смерти
За сяку красоту не гріх і вмерти
Всім богата земня наша Срібна
Туй чилядь жиє порядна і трібна
Маєме всьо мы лиш долі не маєме
За границями ї всюды іськаєме
Бог даст всьо вто ще инак буде
Вернутся думу із-за граници люди
Буде й на нашому орсаґови сято
Для сього лиш гія голову пудняти
І типир я хочу вказати всім сим
Що навхтема я быв є і буду русин
Держімся ракаша сестры і браття
Всьый світ ще узнає за Пудкарпаття
Автор: Мігаль Стан, с. Уґля, 5 фебруара 2018 г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785775
Рубрика: Гражданская лирика
дата надходження 03.04.2018
автор: Міша Стан