Що маємо, про те й співаємо.

Що  в  своєму  серці  маємо,
Про  те  в  клубі  ми  й  співаємо:
 Про  вербу  і  калину,
Про  криницю  край  тину
їПро  стежину  шовкову,
Про  оспівану  мову.
Батьківщину  рідненьку,
Про  матусеньку  -  неньку.
Як  "Несе  Галя  воду",
Про  дівочую  вроду.
Про  сусідку  і  кумку,
Про  козацькую  думку.
Про  вечірнє  стрічання,
І  безмежне  кохання.
Про  зелену  діброву
І  "любов"    чорноброву.
Сині  верби  край  річки,
Очі  Ганни  й  Марічки.
Про  волошки  у  полі,
Й  буйний  вітер  на  волі.
Про  лани  колоскові
І  світи  веселкові.
Де  співа  перепілка,  
І  озветься  сопілка.
Про  заквітчані  коси,
У  траві  чисті  роси...
..І  душа  стрепенеться,
 Коли  скрипка  озветься.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785765
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2018
автор: Валентина Рубан