Коли половіє у полі жито.
Коли жде покосів стигла пашня.
І здається, що все назавжди вже забуто
І летять у далеч літа.
Ти візьси запорошені мрії.
І зажми їх у сильний кулак.
Хай не гаснуть останні надії
Закричи на весь світ просто так.
Ти розлукою довго не бався,
Сивий дим хай не стелить туман.
Ти на віттях журби розгойдайся
Спопели неприйдешній обман.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785715
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2018
автор: Надія Тополя