Не раз в тяжкі хвилини мене ти утішала,
В кулак зібрати сили щораз допомагала.
За роки наші спільні сестрою мені стала,
Яка ж бо я щаслива, що тебе повстрічала.
Як я люблю тебе - словами не розкажеш,
Я долі дяку шлю за дружбу міцну нашу.
З тобою ми удвох проходили усяке,
Та дружняя любов міцнішала з роками.
Як добре мати друга, який в тяжку хвилину
Незмінно буде поруч і нізащО не кине,
Який удвох з тобою ділити буде долю,
І в щасті і в негоді стоятиме горою.
Який разОм з тобою моменти проживає,
Не лише словом - ділом щораз допомагає.
Як добре мати друга шляхетного по духу,
Що має серце щире і благородну душу.
Радію, що ти є в житті моїм, подружко,
Тобою дорожу й ціную дуже-дуже!
А наша дружба, мов коштовний камінь,
Пройшла випрОбування людьми та роками.
Я дякую за те, що ти є в моїм світі,
Продовжуєш у нім, як сонечко, світити.
Як я люблю й ціную - то розказати важко,
Прошу, будь щаслива моя люба пташко!
30.01.2017
Руслана Ставнічук (с)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785695
Рубрика: Присвячення
дата надходження 02.04.2018
автор: Руслана Ставнічук-Остаховська