Коли вона вже йшла від тебе, янгол,
Чи ти хотів їй крикнути: "Не треба!"?
Навіщо ж вирішив ти раптом, що це благо -
Заради неї знову впасти з неба?..
Й коли вона зламала твої крила,
Ти мужнім був, ти стримався кричати.
Та все одно душа твоя боліла -
Ламав свого життя залізні грати.
Вона тобі сказала: "Я людина.
Я хочу жити знову як раніше.
Ти, янголе, пробач, але я вільна.
Від твоїх чар..." І знов настала тиша.
Вона пішла від тебе в теплий квітень.
Вона ж людина... Нащо заборони?
Як жаль, що вона навіть на помітить,
Як пада з неба янгол-охоронець...
09.06.08
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=78529
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.06.2008
автор: Серая Шэра