Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783269
Пастель вечірню намалює сонце
і розгортає веснонька крило,
одним крилом торкає зиму,
інше над краєм простягла.
Променем підсвітить хмари,
ще і сама ті хмари рожевить,
а сонце вже над горизонтом
велике й кругле засвітить.
Потоне скоро в надвечір’ї
і запливе за горизонт,
тоді години для дозвілля
ніч буде мати такий фон.
Хмар сірина засвітить синім,
бо потемніє небокрай,
покажеться із хмари Місяць,
неначе ковдрою укриє край.
Пастель вечірня вже зникає,
та скоро іншу намалює ніч,
вона весняна і привітна,
у хмарі Місяць заблищить.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790479
28.03.2018.
Фотографії Калини Шпанюк-Мельничук:
“Пастель вечірня згортає сонцю крила...”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2007897819466025&set=pcb.2007897936132680&type=3&theater
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784938
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2018
автор: Светлана Борщ