У друзів завжди на усіх один стіл

У  друзів  завжди  на  усіх  один  стіл.
Все  добре  й  погане  минеться.
Трапляється,  треба  зробити  пробіл.
Поклич  і  твій  друг  озирнеться.

Спочатку  згадаємо,  як  все  було,
Кого  вже  немає  між  нами.
Незгодам,  буденності,  суму  назло
Радієм  старими  піснями  ...

[i]Приспів[/i]
Що  ми  такі  є.  Що  єднаються  душі.
Покличуть,  приходиш.  Ти  знаєш,  що  мусиш.
Маленького  світу  велика  душа,
Розмова  віршами  і  келих  вина.

Порожні  стільці.  Там  ніхто  не  сідає.
Про  них  жартома  хоча  б  раз  хтось  згадає.  
І  струни  гітари  хтось  перебирає.
Своїми  словами  своє  щось  зіграє  …

Як  дуже  не  спиться,  сідай  до  розмови.
Їм  може  щось  сниться.  Тут  твої  промови  …
Але  що  робити.  Гітару  на  плечі.
На  вечір    усі  найпотрібніші  речі  …

І  десь  там  у  місті,  де  гаснуть  вогні,
Прийдуть  за  потреби  всі  друзі  твої  …
Придумані  тости,  згадались  пісні.
Бо  так  просто  треба.  В  ці  ночі  чи  дні  …  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2018
автор: Дружня рука