Наближається
- невпинно, неухильно
Возик Часу,
на якому прилаштований Ніж,
націлений вістрям своім
прямо в Серце, -
Ніж Розлуки.
Ще трохи,
і простромить він
Серце ніжне моє -
легко й сталево-незворушно.
А Возик
покотититься собі далі,
везучи тепер і тіло ,
ледь живе,
нанизане на вістря
Ножа - Розлуки.
Все далі...
У Безвість...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2018
автор: Мирослава Жар