Ти помиляєшся, у то́му, що мені не зможеш ти нічо́го дати
Ти дарувала вже чарівні й неповторні почуття
А щастя і складається із почуттів, які не можна відібрати
Та відчувати щастя, напевно в цьо́му сенс самого́ життя
Я дуже дякую тобі за те, що ти весну у серці розбудила
Я відчувати глибше став, усе що діє навкруги
І річ не в тім, що це кохання закружило
А в тім, що надзвичайне світло є в тобі !
Нехай з тобою радість й мир довічно буде
В молитві буду я звератись до Творця
Ти дивовижна квітка, справжнє чудо
Та казку творить цю — любов твоя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2018
автор: Witer