Ворон
(інша версія)
Буду вороном без тебе
пізнавати самоту,
позираючи у небо,
відчувати теплоту.
Не здійснилася з тобою
моя мрія про життя,
обертаючись журбою
про казкове майбуття.
Буду жити наодинці
із вогнем своїх думок,
у пошарпаній хатинці
що виходить на ставок.
Там розтануть безнадії
від багаття почуттів,
знов народжуються мрії
як мереживо світів.
Поки вірю і радію
поки світ люблю,
- сумувати не зумію
і усе стерплю.
А коли зустріну милу
дівчину-весну
- злії чари втратять силу,
вернуться до сну.
Ставши вороном без тебе,
осідлаю вітерець
і шукатиму для себе
найтихіший острівець.
Угамую в серці болі,
зачиняючись в собі,
вийду радістю з неволі
ніби листя на вербі.
Може літніми ночами
я побачу уві сні
любу мрію, що з роками
вже цвістиме навесні.
Поки вірю і радію
поки цілий світ люблю,
- сумувати не зумію
і себе не погублю.
Віктор Цвіт 28.03.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784894
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2018
автор: Віктор Цвіт