В очах зима, думки ж давно про літо
і хочеться шубовстнути в блакить.
Ввібравши в груди радість всього світу,
на дно пірнути, де сарган сріблить.
Так хочеться ранкових, свіжих бризів,
відчути, як вітрило ловить румб,
обравши із усіх дороговказів,
лише надію, як колись Колумб.
Лягти на курс і ген, до горизонту,
на бурунах лишаючи лиш тінь,
намалювати новим картам контур,
і внести в лоцію своїх хотінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784821
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.03.2018
автор: