У лісі сталася афера:
Скинули з трону царя-лева.
Туди, до лісу, за паркан,
Забрався дядечко тарган.
Не знаю, спереду, чи ззаду,
Потрапив він на цю посаду,
Почав він, зразу ж, керувать,
Свої порядки наставлять.
Сторожим псам - кожної днини,
Ганяти і гавкать щогодини.
Козлам відпущення – не спать,
Документацію складать.
Ну, а зозулі, для охоти, -
Велів «узяти, хоч дві ноти»
Всі свої блохи з голови, -
Носив до мудрої сови.
Вона ретельно відбирала,
І по адресі направляла.
Іще, шакал там проживав,
(Нагору файли відправляв).
А лис-атлет - лиш посміхався,
Бо тарганець його боявся.
На троні таракан усе ,
Радіє й вусами трясе.
Не знає, що богам на втіху,
Його поставили для сміху.
Щоб скинуть лева лиш із трону,
І закотить в кущі корону.
Щоб тарганчик- молодець,
Довів державу до «Капець»
______________
Оце таке в житті буває,
Коли тарган на трон сідає…
Липень 2005р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784782
Рубрика: Байка
дата надходження 28.03.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч