Хто ви для мене.? Я не знаю...
Чи сірі тіні у юрбі чи найвірніші побратими?
Що маю я для вас зробити?
На вашу честь пісні складати?
Чи відцуратись назавжди?
В моїй душі ви квітів не саджали,
Лишь лезом найгострішим копирсались,
Мої падіння ви із радістю стрічали ,
А злети не хотіли рахувать!
Я йшла вперед із страхом оступиться,
Щоб камінь не знайти в ваших руках!
Іудів по життю стрічать,
То,безперечно,найстрашніша кара!
Не поспішайте просто перехожих
В душі своєї сад пускать,
Остерігайтесь замість орхідей,
Зустріти там чортополох!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784684
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.03.2018
автор: Зозуленька