Поміж темного голого гілля
Підняли чорні ангели крилля —
Із воронячим криком увись
Дика зграя ураз піднялась.
Із грудей останній вирваний крик
Наполохав ніч - й раптом десь зник
І у темному полі небес-
Ясний місяць злякався і щез.
Та зачувши спокій і тишу,
Він на небо вернувся й ледь дише,
Та у прірву помчав жовтим диском...
...Десь зловісно покрикує пугач,
Темні сили запрошує в поміч
Легкий вітер прогнав чорні хмари,
А за ними пропали злі чари.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784616
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.03.2018
автор: Valentyna_S