Фіалка
Твої очі, як зірки,
поведуть мене у світ,
що є берегом ріки
золотих коханих літ.
Там живе моя весна
порятунком від зими,
щастя сіючи у снах,
яке вчора стріли ми.
Твоя врода неземна
сяє сонцем у думках,
як настала ніч сумна
панувати у роках.
Не холоне від тепла
моє серце почуттям,
коли квітка зі стебла,
любо тішиться життям.
Ти фіалкою цвітеш,
синьоокая моя
і кохання все несеш
в серце співом солов’я.
Замилуюся тобою
забуваючи про час,
що до літа йде весною
і розлучить згодом нас.
Віктор Цвіт 17.03.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2018
автор: Віктор Цвіт