Як хочеться кохати, узявши руку твою.
Піти гуляти із невимовною красою.
Щоб серце билось, безупинно!
І все на волю рвалося завжди.
Твоє кохання неймовірне,
Воно свободи клич всігди!
Я марю в снах про тебе,
Наснилася мені ти знов.
Але яке ж твоє обличчя?
У мене грає кров?
Настане день, зустріну я тебе,
Але моя свобода нікуди не втіче.
Вона в тобі ховається немов,
Що серце визволя з оков.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2018
автор: Євген Безлаковський