Кохання – що це? Гріх?
Чи Бога нагорода?
Це безтурботний сміх,
А чи прокляття роду?
Яке воно на смак:
Гірке, а чи солодке?
З деталями всіма,
Шкода, коли коротке.
Коли радіє світ
І серця два співають.
Притулишся до віт, –
Здається, оживають…
І блиск обох очей
Несила пояснити,
І небо їм рече
Стосунки ці зміцнити.
Тоді кохання – рай
Для неї і для нього,
Радіє навіть гай
З кохання неземного!
Коли ж серця мовчать.
Не кличуть до єднання,
Нема вогню в очах…
О ні! То – не кохання.
І присмак гіркоти
Наповнить щедро душу.
Як не хотів би ти –
Кохать себе не змушуй:
Не знайдено оков
Для вільного кохання,
Не встереже закон,
Як почуття зникає…
Ганна Верес (Демиденко).
3.01.2013.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2018
автор: Ганна Верес