Коли ж побачиш, що біда мина,
Не озирнешся на бої запеклі.
І справді, видно, не твоя вина –
Що ти не хочеш раю, ані пекла.
Це твій двійник, душі твоєї тінь
Отак жартує з різними речами,
Та невловима, ніби хвиля, рінь
Стояла завжди муром поміж вами.
Подумать: ти - це він, чи навпаки?
Майнути - хай на мить – у круговерті,
Торкнутися холодної руки –
Зловісний знак імли, прикмета смерті!
В очах завіса ночі ще тремтить,
А тінь твоя і в темряві не спить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784098
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 24.03.2018
автор: Надія Медведовська