Нерідко ми питаємо себе,
Що в нас святе?.. І чуємо, що мова.
Вгорі над нами небо голубе
І Україна наша калинова.
А ще матуся і свята земля,
Колосся хліба в полі золотому,
Стежина, що прямує іздаля
І завжди повертається додому.
Біленька хата стріне нас завжди,
Водою пригостить стара криниця.
Тут всюди видно татові сліди,
Все рідне нам на цій землі святиться.
Про рідне наше є у нас пісні,
Де зв’язані в вінок до слова слово.
Ми будем жити на святій землі,
Доки живе у серці рідна мова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783789
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2018
автор: СЕЛЮК