Самотніми ночами днями сірими
Мені за подругу була лишень гітара
Яка мов хмара
У пекучий літній день
Згасила біль загоїлися рани
Мойого серця від її пісень
І вже не плачу я над нашими згорілими
Мостами що добудувати так і не змогли
Але ж могли
Але ж до того йшли
І шо тепер
Я сам моя гітара
Мене рятує знов від самоти
Хоча ночами й днями
В моїх думках лиш ти
Лиш ти і потяг наш до висоти
До чогось неосяжного
Яке можливо досягти лиш разом
Такий у нас був ідеальних план
А зараз шо? Пусті слова
Пустий екран наших колись легких історій
А зараз шо? Один канал
Й сумна вистава про безсмертя наших ран
В якій актори все римуючи
Римують наші дні
В яких шалені ми, бунтуючи
Не знали часу смак
А зараз все не так
І все не так
Написаний у співавторстві з Julia Parsley https://www.instagram.com/jupiteriosity/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2018
автор: Altus Celis