Скажи мені Боже, чи я можу кохати?
Хіба щиро любити, мій Боже це гріх?
Просто хочу в обіймах його засинати,
Щоб щасливим був день і був радісним сміх.
Хочу жити для нього, для нього мовчати.
Просто в вічі дивитись і гладити чуб.
Найщиріші слова тихо-тихо шептати,
Щоб крім нього ніхто, щоб ніхто не почув.
Одягнути на себе його теплу сорочку
І босоніж нести йому каву в постіль.
І молитись за нього до ікон у куточку,
Щоб минула зима, втихла, щоб заметіль.
Щоб промінчик весняний посміхавсь у віконці,
Розбудив поцілунком проганяючи сни.
Разом з нами, щоб щастя жило у хатинці
А розлуку назавжди із життя прожени.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2018
автор: Зоя Журавка