Ось добралось весни рівнодення,
У Європі весна вже, мабуть...
Це початок живого, знамення,
В Нім життя зародилася суть.
Підуть дні виростати, як діти,
Скроплять дощики землю рясні
І пташина, у звитім кубельці,
Заведе свої трелі гучні
Розчахнуться мости над ставками
У веселках семи кольорів...
Як ти міг таке диво ховати
У подолах зими кожухів?
Там потягнуть за променем квіти -
Перші, ніжні - цілунки богів,
Лона твого- живі первоцвіти...
День від дива того онімів...
Сонце пісню свою коронує
Ще від створення Богом планет
І у Риму любов сповиває,
Заворожений словом поет
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783652
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.03.2018
автор: Надія Карплюк-Залєсова