Ну, де ж ти, Березоле, пропадаєш?
В кафе забрався, бісишся з нудьги?
Сидиш, зі струдлем каву попиваєш
І маєш в носі, що метуть сніги?
Тобі там добре? Холод не діймає?
Співаєш в караоке? Так би й рік?
А як же те, що пролісок ридає,
Що крокус шкіру на морозі спік,
Що бусол в білу мерзлу груду збився
(Мороз харчі ж запакував в льоди!),
Що шпак тремтить, ангінить – застудився,
Що джміль збудився, а нема їди,
Що сік в березі желатинить лихо,
Що сум у хаті грає на дуду?
Ну, де ж ти, Березоле?
- Тихо! Тихо!
Почув ваш докір. Йду до праці. Йду!
Березіль, березоль, зимолом, ломизима - такі ще назви має місяць березень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)