Із парасолькою, в тоненькому плащі

Моя  весна  без  тебе  зовсім  не  весна,
Вона  здебільшого  чомусь  на  зиму  схожа,
Її  сувора  і  німа  сторожа
Сама  стоїть  в  снігу  уся,  чужа
Моя  весна  без  тебе  не  буває
Вже  другий  тиждень  я  тебе  шукаю,
У  перехожих  іноді  питаю,
Чи  бачив  хтось,  куди  така  пішла  …
А  перехожі  не  відповідають,
Очі  у  сніг  свої  чомусь  ховають,
Вони  такої  вже  не  пам’ятають,
Саме  таку.  Не  бачили,  не  знають  …
І  раптом  хтось  мені  відповідає,
Ховає  очі  в  квітах  і  дощі,
Вона  сама  тебе  давно  шукає,
Із  парасолькою,  в  тоненькому  плащі  …
Хоч  невпопад  ти  їй  відповідаєш,
Це  випадково.  Ти  не  ображаєш.
Вона  у  тобі  друга  знову  бачить.  
Вона  для  тебе  так  багато  значить.  


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2018
автор: Дружня рука